Що таке «Раннє втручання»?
Послуга раннього втручання (РВ) – це сімейноцентрована система допомоги дітям із порушеннями розвитку від народження до 4-х років, що спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини, її супровід та підтримку. Загалом, в рамках цієї послуги, фахівці мають сприяти розвитку дитини, посиленню можливостей сім’ї та включенню родини у життя громади.
Для реалізації послуги залучають щонайменше чотирьох фахівців різної спеціалізації. У команді раннього втручання може бути психолог, логопед (спеціальний педагог), фізичний терапевт, лікар-педіатр, фахівець з соціальної роботи чи соціальний працівник, або координатор чи реєстратор послуги раннього втручання. За потреби та наявності відповідних ресурсів склад команди раннього втручання рекомендується розширювати. Можуть залучати лікаря-невролога, ерготерапевта, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини. Розвиток системи послуг РВ повністю відповідає двом основним міжнародним конвенціям, що гарантують права осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю. Мова про Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини та Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права осіб з інвалідністю – їх ратифіковано Верховною Радою України.
Чому важливо надати родинам підтримку саме у перші роки життя дитини?
У перші роки життя особливо важливо підтримувати розвиток дитини. Адже у цьому віці мозок малечі активно розвивається та має найвищу пластичність й потенціал до адаптації, а також втручання. Також згідно з міжнародними дослідженнями у перші роки життя у 13-18% дітей виявляють затримки розвитку чи є ризики їх виникнення.
А в Україні на початку 2022 року було 1,6 млн дітей від 0 до 4 років. Тобто, приблизно від 200 тисяч до 282 тисяч дітей потребують допомоги фахівців раннього втручання. Саме завдяки послузі РВ у майбутньому можна буде зменшити статистику дітей, яких батьки вимушені будуть віддавати в інтернат через інвалідність.
«Послуга раннього втручання допомагає батькам побачити труднощі з розвитком дитини та вчасно їх пропрацьовувати. Чим раніше будуть залучені фахівці, тим більш ефективною буде робота. Та навіть самі батьки зрозуміють у якому напрямку їм далі розвивати дитину, щоб запобігти інвалідизації та сприяти подальшій соціалізації дитини».
Хто може скористатись послугою РВ?
Перелік потенційних отримувачів послуги вказаний у Наказі Мінсоцполітики «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя..
Скористатись послугою можуть родини у яких є діти віком до 3-х років 11 місяців та 29 днів з:
- відставанням у розвитку, що підтверджене документально закладами охорони здоров’я;
- анатомічними дефектами, іншими необоротними порушеннями функцій органів і систем організму, станів та захворювань;
- інвалідністю;
- тяжкими захворюваннями, розладами, травмами, станами, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність. Наприклад, пологові травми, синдром Дауна, діабет та інші хвороби, перераховані у Постанові Кабінету Міністрів від 27.12.2018 № 1161.
- порушенням розвитку;
- наслідками насильства, жорстоким поводженням у родині;
- високим ризиком виникнення порушень розвитку внаслідок несприятливої дії біологічних та соціальних факторів (фактично усі діти, які живуть в Україні під час війни).
Дуже рекомендуємо звертатись за послугою РВ батькам, які усиновили дитину або взяли під опіку. Навіть якщо усиновлювачі пройшли відповідне навчання за програмою підготовки. Але дитина могла довгий час перебувати у лікарні чи в інтернатному закладі, або її вилучили з родини – вона могла зазнати травматизації, що потім може позначитись на розвитку. Адже від умов, у яких перебуває дитина у ранньому віці, залежить надалі її розвиток.
Як батькам зрозуміти, коли дітям потрібна послуга раннього втручання?
«Переросте», «Дідусь (батько) до 5 років не балакав, і нічого, потім заговорив», «Хлопчики завжди відстають у розвитку за дівчаток» – подібні аргументи чують молоді батьки від родичів, коли виникає якесь відхилення від норми у поведінці чи розвитку дитини. Проте фахівці радять не зволікати якщо батьків щось турбує.
Щоб зрозуміти чи дійсно потрібна послуга раннього втручання, у новонароджених потрібно звернути увагу:
- як та скільки малюк їсть та спить;
- чи впізнає різних, чи зустрічає їх з посмішкою;
- як реагує на оточення (чи реагує на звуки, шум, голос рідних, слідкує очима за предметами, намагаючись дотягнутися до них руками);
- як дитина поводиться, чим цікавиться, на що звертає увагу;
- чи повторює звуки, які чує, чи є «гуління»;
- у які ігри і як грає;
- тонус та розвиток м’язів, координація рухів.
Від року до трьох:
- на наявність незвичайних зайвих рухів, дивної гри, вибірковість у їжі. Наприклад, дитина їсть тільки певні продукти, може їсти неїстівні речі, не розуміє небезпеки;
- відсутність розуміння зверненої мови, реакцій на голос рідних та звуки в оточенні дитини;
- відсутність мовлення – навіть гуління, звуконаслідування, мовного контакту;.
- чи є метушлива або навпаки пасивна поведінка, спалахи агресивності, плаксивість та імпульсивність, в’ялість та апатія, тривожність та страхи;
- чи дитина дивно грає. Наприклад, обирає тільки машинки та розташовує їх в рядок;
- відсутність розуміння призначення предметів, сюжетно-рольова гра відсутня;
- слабкий розвиток дрібної (хапання, щипання, пінцетне захоплення, утримування пальця дорослого) та великої моторики (перегортання, повзання тощо).
- слинотеча та памперси після 2-х років. Тобто, чи є усвідомлення, проговорення процесів, що відбуваються, хай навіть і в підгузок;
- порушення розвитку прив’язаності – дитина завжди біля мами, відмовляється грати самостійно, залишатися з іншими рідними, плач, крик, істерика.
Це досить загальні пункти. Але варто пам’ятати, що вчасне втручання спеціалістів може допомогти дитині у подальшому розвитку та соціалізації.
